Словник Української Мови
1. Рід, покоління, нащадки за прямою лінією від одного предка, що зберігають пам’ять про нього; частина родоводу.
2. У біблійній та історичній термінології — період, проміжок часу між поколіннями, а також перелік поколінь у генеалогії.
3. У техніці — ланка, окрема ланка в складному механізмі або конструкції, що з’єднується з іншими (наприклад, коліно труби).
1. Який існував або відбувався до виникнення капіталістичного суспільно-економічного ладу; характерний для епохи, що передувала капіталізму.
2. Який належить до ранніх, недорозвинених форм капіталістичних відносин; передкапіталістичний.
1. Який стосується одночасно коліна та п’яти, що з’єднує колінний суглоб із п’ятковою кісткою (у медицині, анатомії).
2. Який виконується з опорою на коліно та п’яту (про певні рухи, вправи, положення тіла).
1. Який стосується коліна як суглоба ноги, пов’язаний з ним (наприклад: колінна чашечка, колінний рефлекс).
2. Який розташований, знаходиться біля коліна або на рівні коліна (наприклад: колінна пов’язка, колінна висота).
3. Який має форму, схожу на зігнуте коліно (наприклад: колінна труба).
1. Бути предметом доведення, підтверджуватися наявними аргументами, фактами, свідченнями; ставати доведеним, обґрунтованим.
2. (у логіці, математиці) Бути об’єктом логічного виведення або формального доведення на основі аксіом, теорем або заздалегідь прийнятих положень.
1. (у техніці, про кабель, провід) З’єднуватися за допомогою колінкових клем (спеціальних електричних роз’ємів для швидкого монтажу).
2. (у техніці, про елементи конструкції) З’єднуватися або кріпитися один до одного за принципом “палець-вушко” (шарнірно, за допомогою цапф та вушок).
1. Наводити докази, аргументи або факти для підтвердження істинності якогось твердження, гіпотези, теорії або для обґрунтування своєї позиції.
2. (У логіці та математиці) Встановлювати істинність теореми, положення шляхом логічних міркувань на основі аксіом, раніше доведених теорем або перевірених фактів.
3. (Розм.) Своїми вчинками, поведінкою, ставленням підтверджувати наявність у себе якихось якостей, почуттів або намірів.
1. Який має виражені коліна, з потовщеннями на стеблі або гілці (про рослини).
2. Який має виступи, згини, що нагадують коліна (про предмети).
3. Перен. Негнучкий, незграбний, угловатий у рухах (про людину або її частини тіла).
1. Такий, що може бути підтверджений або обґрунтований логічними аргументами, фактами або свідченнями; який можна довести.
2. (У логіці та математиці) Такий, що може бути встановлений як істинний за допомогою суворого логічного виведення з аксіом або раніше доведених тверджень.
1. (у техніці) З’єднувати деталі, елементи конструкції або комунікації за допомогою коліна — відводу у формі кута (наприклад, труб, каналів тощо).
2. (переносно, розм.) Робити щось непрямо, обхідним шляхом; ускладнювати, зайво мудрувати.