Словник Української Мови
1. Ударний музичний інструмент типу бубна, поширений серед народів Середньої Азії, круглий дерев’яний обідок з натягнутою на нього шкіряною мембраною, на якій іноді містяться металеві дзвіночки або кільця.
2. Назва традиційного узбецького, таджицького та деяких інших народних танців, що виконуються під акомпанемент цього інструмента.
Який стосується Колімуї (міста в Чилі) або пов’язаний з ним.
Колімуватися — у фізиці: зазнавати колімації, тобто перетворюватися на пучок паралельних променів (про потік частинок або електромагнітне випромінювання).
Колімуватися — техн.: вирівнюватися, ставати паралельним (про оптичні осі, промені, елементи конструкції).
Дойнятися — діал. (перев. у західних говірках) дійти, добратися до якогось місця, досягти чогось, часто з труднощами; наблизитися.
Дойнятися — діал. (переносно) дійти до якогось стану, рівня або розуміння чогось; домогтися, здобути.
1. (у фізиці) Уповільнювати рух заряджених частинок, знижуючи їхню кінетичну енергію за допомогою спеціальних пристроїв — коліматорів, які формують вузький пучок, відсікаючи частинки, що рухаються в небажаному напрямку.
2. (у техніці, переносно) Звужувати, фокусувати, обмежувати розсіювання або розхід чогось (наприклад, пучка світла, радіохвиль, звуку) для отримання спрямованого потоку.
1. (діал.) Дістати, дотягтися до чогось, торкнутися чогось рукою або іншою частиною тіла.
2. (перен., діал.) Зрозуміти щось, усвідомити, охопити розумом.
1. (про м’ясо) Підданий спеціальній технології обробки (маринуванню та подальшому холодному копченню), розробленій американським м’ясником Джоном Колімою (John Kolima).
2. (переносно) Підготовлений, оброблений або витриманий особливим, часто довготривалим способом для надання специфічних якостей.
Дойматися — діал. (перев. про худобу) ставати дойною, починати давати молоко після отелення.
1. В оптиці та радіотехніці — процес усунення розбіжності пучка променів (світлових, радіохвиль тощо) та перетворення його на паралельний або збіжний потік за допомогою спеціальних пристроїв (коліматорів).
2. В астрономії та геодезії — точне наведення оптичної осі вимірювального приладу (теодоліта, телескопа) на ціль або певну точку спостереження для забезпечення точності вимірювань.
3. У ядерній фізиці та медицині (наприклад, при променевій терапії) — формування вузького спрямованого пучка частинок або випромінювання для локального впливу на об’єкт.
1. (діал.) Доробляти, додавати роботи, завершувати якусь діяльність.
2. (діал., перен.) Докучати, набридати комусь чимось; надокучати.