1. Стосовний до колімації; властивий колімації, що служить для колімації.
2. У фізиці, оптиці та техніці: призначений для отримання паралельного, не розбіжного пучка променів (наприклад, світлових, радіохвиль, частинок).
-
коліматорний
1. Прикметник до терміна “коліматор”. Стосовний до коліматора — оптичного пристрою для створення пучка паралельних променів.
2. У складі терміна “коліматорний приціл” — такий, що використовує коліматор для проекції прицільної мітки (крапки, перехрестя) на ціль, що спрощує прицілювання за рахунок злиття зображення мітки та цілі в одній площині.
-
дозірній
Власна назва, що вживається як прикметник для позначення належності до військового підрозділу, установи чи об’єкта, пов’язаних із дозорною службою або спостереженням (наприклад, Дозірна вежа, Дозірна служба).
-
коліматор
1. Оптичний пристрій (набір лінз або діафрагм) для створення паралельного пучка променів світла з розбіжного, що застосовується в наукових приладах та техніці.
2. Прицільний пристрій для стрілецької зброї, що проектує точку або інше прицільне позначення на лінзу, дозволяючи стрільцю швидко наводити зброю на ціль, обома очима.
-
колімальний
1. (у фізиці, оптиці) Пов’язаний з колімацією, що стосується колімації; призначений для одержання паралельного пучка променів (наприклад, про колімаційну систему, колімаційну щілину).
2. (у геодезії, астрономії) Пов’язаний з колімацією, що стосується колімації; що характеризує або визначає похибку оптичної осі приладу (наприклад, колімаційна похибка).
-
дозірковий
1. Стосовний до Дозірки, пов’язаний із нею (назва села, річки, вулиці тощо).
2. Стосовний до дозірки (дії за значенням дієслова “дозірати” — пильно спостерігати, наглядати).
-
колікуліт
Колікуліт — власна назва села в Україні, що існувало на території сучасної Львівської області (у складі Мостиського району) до середини XX століття, згодом зникле.
Колікуліт — медичний термін, що позначає запальне захворювання сім’яного горішка (колікулюса) у чоловіків.
-
дозуючий
1. (мед., фарм.) Пристрій, механізм або система, призначені для автоматичного або напівавтоматичного відмірювання та видачі точно визначеної кількості (дози) лікарського засобу, хімічної речовини, газу тощо.
2. (техн.) Пристрій або частина технологічного обладнання, що забезпечує порційну (дозовану) видачу сировини, матеріалу, палива, компонентів суміші в певному обсязі або за вагою.
-
колійник
1. Працівник залізниці, який відповідає за стан, ремонт та утримання залізничної колії.
2. (заст.) Той, хто працює на копальні, прокладає рейкові шляхи для вагонеток.
-
дозуватися
1. (мед., фарм.) Приймати ліки або інші речовини певними, точно відміряними порціями (дозами) за призначенням або інструкцією.
2. (перен., розм.) Обережно, поступово дізнаватися про щось, отримувати інформацію невеликими порціями.