1. Стосовний до колімації; властивий колімації, що служить для колімації.
2. У фізиці, оптиці та техніці: призначений для отримання паралельного, не розбіжного пучка променів (наприклад, світлових, радіохвиль, частинок).
Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до колімації; властивий колімації, що служить для колімації.
2. У фізиці, оптиці та техніці: призначений для отримання паралельного, не розбіжного пучка променів (наприклад, світлових, радіохвиль, частинок).
Відсутні