Значення
-
В оптиці та радіотехніці — процес усунення розбіжності пучка променів (світлових, радіохвиль тощо) та перетворення його на паралельний або збіжний потік за допомогою спеціальних пристроїв (коліматорів).
-
В астрономії та геодезії — точне наведення оптичної осі вимірювального приладу (теодоліта, телескопа) на ціль або певну точку спостереження для забезпечення точності вимірювань.
-
У ядерній фізиці та медицині (наприклад, при променевій терапії) — формування вузького спрямованого пучка частинок або випромінювання для локального впливу на об’єкт.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. колімація, р. колімації, д. колімації, з. колімацію, о. колімацією, м. колімації, к. колімаціє