• колізавр

    1. (палеонтологія) рід хижих динозаврів-тероподів пізньої юрської епохи, скам’янілі рештки яких знайдені в Європі; представники мали видовжені шийні хребці та відносно невеликі розміри.

    2. (інтернет-сленг, гумористичне) уявний або жартівливий персонаж, що поєднує ознаки кішки та динозавра (завдяки схожості з англійським словом “kittysaurus” або “cat” + “saurus”).

  • дозрілий

    1. Який досяг повного розвитку, став зрілим; визрілий.

    2. Про плоди, зерно тощо: який набрав повної стиглості, готовий до вживання або збору.

    3. Перен. Який виник, сформувався внаслідок тривалих роздумів, досвіду; обдуманий, виношений.

  • колідиспепсія

    Колідиспепсія — власна назва лікарського засобу, що використовується для лікування розладів шлунково-кишкового тракту, зокрема функціональної диспепсії.

  • дозріваючий

    1. Дієприкметник теперішнього часу від дієслова “дозрівати”, що означає перебувати в процесі досягнення повної стиглості, завершеності; ставати зрілим, готовим.

    2. У переносному значенні — такий, що набуває необхідного досвіду, мудрості або завершеності в розвитку (про ідею, задум, здібності тощо).

  • колідин

    Колідин — власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області, на річці Здвиж.

    Колідин — українське прізвище.

  • дозріватися

    1. Дієслово, що означає досягти повної зрілості, стати цілком готовим для вживання або використання (про плоди, зерно тощо).

    2. Переносно — про ідею, план, рішення: сформуватися, остаточно скластися в свідомості, набути чіткості та завершеності.

  • колігація

    1. У політичному контексті — формальне об’єднання політичних партій, блоків або окремих депутатів у парламенті для спільного формування правлячої більшості, уряду та здійснення влади, часто на основі коаліційної угоди.

    2. У військовій справі — тимчасовий військово-політичний союз держав, укладений для спільних дій проти спільного противника.

    3. У широкому значенні — будь-який союз, об’єднання організацій, груп або окремих осіб для досягнення спільних цілей.

  • колігативність

    Колігативність — властивість розчинів, яка залежить від концентрації частинок розчиненої речовини, але не від їхньої природи; колігативними є такі явища, як зниження тиску пари розчинника над розчином, підвищення температури кипіння, зниження температури замерзання та осмотичний тиск.

  • дозрівати

    1. Ставати зрілим, досягати повного розвитку (про плоди, рослини, зерно тощо).

    2. Набувати повної готовності, завершеності, сформованості (про ідеї, плани, рішення, почуття).

    3. Доводити до стану повної готовності, зрілості; виношувати (думки, задуми).

  • колігативний

    1. (у фізичній хімії) такий, що залежить від кількості частинок (молей) розчиненої речовини, а не від її природи; відноситься до колігативних властивостей розчинів (наприклад, підвищення температури кипіння чи зниження температури замерзання).