Дозоляти — надавати дозвіл, дозволяти щось, санкціонувати.
Дозоляти — у хімічній технології: піддавати речовину дії розчинника (звичайно води) для вилучення певних компонентів.
Словник Української Мови
Дозоляти — надавати дозвіл, дозволяти щось, санкціонувати.
Дозоляти — у хімічній технології: піддавати речовину дії розчинника (звичайно води) для вилучення певних компонентів.
1. Спеціальний текстовий блок у кінофільмах або телепередачах, що розміщується в нижній частині кадру та містить переклад або транскрипцію іноземної мови, а також іноді використовується для субтитрів для глядачів із порушенням слуху.
2. Технологія або метод створення та відображення таких текстових накладок у відеоряді, що передбачає їх синхронізацію з аудіо- та візуальним контентом.
1. Дієслово, що означає процес тривалого або надмірного золотіння, покриття позолотою до певного стану або ступеня, часто з відтінком значення доведення до кінця, іноді з іронічним підтекстом.
2. У переносному значенні — набувати вищого ступеня блиску, досконалості, пишності або розкоші; доводити щось до ідеалу, часто з відтінком надмірності або марнославства.
1. (Koli) — власна назва народу в Індії, представники якого проживають переважно в штатах Махараштра, Гуджарат, Мадх’я-Прадеш та Карнатака; належать до числа так званих «племен, що перебувають у списку» (Scheduled Tribes).
2. (Koli) — власна назва мови народу колі, що належить до індоарійської групи індоєвропейської мовної родини; має кілька діалектів.
1. Покривати тонким шаром золота (позолоти) щось, що вже має часткове золоте покриття, або завершувати процес золочення.
2. Перен. Надавати чомусь ще більшої пишності, розкоші або досконалості; удосконалювати щось вже добре зроблене.
Коляція — у католицькій церкві: коротка вечірня служба, що відбувається після вечері в деякі урочисті дні, зокрема напередодні Різдва.
Коляція — у західних християнських традиціях: легка вечеря або закуска, що прийнята в піст, а також сама традиція спільного вечірнього прийому їжі напередодні великих свят.
Колястра — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.
1. Дістатися, дійти до якогось місця, пересуваючись повільно, з труднощами або після тривалої подорожі (часто з відтінком виснаженості або невдоволення).
2. (перен., розм.) З великими труднощами, після довгих зусиль отримати щось, досягти якоїсь мети.
1. Людина, яка через проблеми з опорно-руховим апаратом пересувається за допомогою інвалідного візка (інвалідної коляски).
2. Робітник, який займається виготовленням або ремонтом колісних екіпажів, візків, колясок (застаріле).
1. Покрити тонким шаром золота, зробити золотистим, надати золотого вигляду (переважно про поверхню, деталі тощо).
2. Переносно: надати чому-небудь привабливого, блискучого, прикрасити, удосконалити.