коліматорний

1. Прикметник до терміна “коліматор”. Стосовний до коліматора — оптичного пристрою для створення пучка паралельних променів.

2. У складі терміна “коліматорний приціл” — такий, що використовує коліматор для проекції прицільної мітки (крапки, перехрестя) на ціль, що спрощує прицілювання за рахунок злиття зображення мітки та цілі в одній площині.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |