1. (діал.) Дістати, дотягтися до чогось, торкнутися чогось рукою або іншою частиною тіла.
2. (перен., діал.) Зрозуміти щось, усвідомити, охопити розумом.
дойняти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
4 Правда, мерзлі наші хати І термометр на п’яти́ Можуть всякого дойняти, До живого допекти; Правда, темно-сірі хмари, Що простують, мов отари, По безмежному степу, Душать нас тяженним віком І на горе черевикам Дощ нам сіють і крупу. 5 Правда, Русь трикольорова Знов обличчя підійма, І встає, встає з Ростова Всеросійськая тюрма, А хазяїн будучи́ни Натомився, і, злочинний, Як ведмідь в барлозі, спить, А небесна сіра стеля, Мов жовнірська та шинеля, Душу й тіло кам’янить, — 6 Але ж досвід нам щоденно: — Стерпим, — каже, — цю біду.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: дієслово () |