1. (про рослини) Такий, що запилюється комахами; що має квітки, пристосовані для запилення комахами.
2. (про комах) Такий, що здійснює запилення рослин; запилювач.
Словник Української Мови
1. (про рослини) Такий, що запилюється комахами; що має квітки, пристосовані для запилення комахами.
2. (про комах) Такий, що здійснює запилення рослин; запилювач.
1. (у філософії, особливо в ідеалізмі) такий, що існує сам по собі, незалежно від чогось іншого; абсолютний, безумовний.
2. (застаріле) остаточний, завершальний; такий, що доведений до кінця або до крайньої межі.
Спосіб запилення квіток рослин за допомогою комах, при якому пилок з тичинок переноситься на приймочку маточки комахами-запилювачами (наприклад, бджолами, джмелями, метеликами).
1. (заст.) До кінця, повністю, цілком; досконало.
2. (діал.) Обов’язково, неодмінно, непремінно.
1. Клас членистоногих тварин, що мають три пари ніг, тіло поділене на голову, груди й черевце, зазвичай одну або дві пари крил, і дихають за допомогою трахей.
2. (у розмовному вживанні) Дрібні літаючі або повзучі комахи, що масово з’являються і можуть докучати людям (наприклад, мошки, мухи).
1. (розм.) Дійти до крайньої межі, до повного виснаження, виснажитися, знемогтися.
2. (заст.) Статися, відбутися, звершитися (переважно про щось важливе або фатальне).
Комаха — дрібна тварина з членистими кінцівками, що належить до класу безхребетних членистоногих, зазвичай має три пари ніг, тіло, розділене на голову, груди й черевце, та часто одну-дві пари крил (наприклад, жук, метелик, муха).
1. Повністю знищити, довести до загибелі, знищити фізично або морально.
2. Довести до крайнього ступеня виснаження, знемоги або розпачу.
3. (розм.) Зробити щось до кінця, завершити, закінчити (часто стомливу, важку справу).
1. Який перебуває в комі, характеризується комою (глибокою непритомністю з порушенням життєвих функцій).
2. Переносно: вкрай загальмований, млявий, сонний; такий, що нагадує стан коми.
1. (від дієслова “доконати”) у сполученні з дієсловами, що означають завершення дії, — так, що щось доведено до кінця, остаточно зроблено, виконано; до кінця, цілком.
2. (розм.) дуже сильно, надзвичайно, до крайності; до знемоги, виснаження.