Докомпоновувати — доводити компоновку чогось до кінця, завершувати формування цілого з окремих частин.
Докомпоновувати — додавати, приєднувати щось до вже зібраного, скомпонованого для надання завершеності.
-
комарище
1. Збільшувальна форма від слова “комар” — великий комар або комар-довгоніг (родина Tipulidae), який не кусається.
2. (переносно, розм.) Про людину або предмет, що нагадує комара своїми розмірами, формою або поведінкою (наприклад, про високу й тонку людину).
3. (діал.) Місце, де розводяться комарі; комарник.
-
докомпонований
1. (Про складну хімічну сполуку) Такий, що отриманий шляхом додавання одного чи кількох компонентів до основної речовини; збагачений додатковими складовими.
2. (У техніці, технології) Такий, що був доповнений, укомплектований додатковими вузлами, агрегатами або модулями для розширення функціональності.
-
комариця
1. Рід комах родини комарів, що включає види, які не п’ють кров, а живляться нектаром або зовсім не харчуються в дорослому стані; представник цього роду (Chaoborus).
2. Рід комах родини метеликів-тонкопрядів, гусениці яких живуть у воді; представник цього роду (Acentropus).
3. Заст. або діал. Комаха, що кусається; комар, мошка.
-
доколюватися
1. Дістатися, дотягнутися до чогось гострим предметом (головним чином голкою, шпилькою тощо), щоб проколоти або зачепити.
2. (переносне значення) Набридливими запитаннями, вимогами, увагою тощо викликати у когось роздратування, дістатися до когось.
-
доколювати
1. Завершити колючи, проколювати щось до кінця або до певного стану.
2. (у медицині) Завершити серію ін’єкцій, курс уколів.
-
комарик
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “комар” — невелика комаха родини двокрилих, що харчується кров’ю ссавців або рослинними соками.
2. Розмовна назва будь-якої маленької, схожої на комара або мошку, крихітної комахи.
3. (переносне значення) Про людину, зовні тонку та крихку, але часто настирливу або дратівливу.
-
комара
1. (діал.) Те саме, що комар — дрібний двокрилий комаха, самки якого живляться кров’ю ссавців і птахів.
2. (заст.) Власна назва села в Україні, зокрема в історичних документах.
3. (заст., перен.) Дрібна, незначна річ або сума грошей; нікчемність.
-
доколупуватися
Доколупуватися — дієслово доконаного виду, утворене від “доколупувати”. Пряме значення: довго, старанно або з труднощами колуплячи щось (наприклад, лушпиння, кірочку, застиглий матеріал), нарешті досягти бажаного результату: дістати потрібне, очистити поверхню, дістатися до якоїсь середини.
Переносне значення: наполегливими розпитуваннями, аналізом дрібниць або впертою увагою до деталей зуміти дізнатися, з’ясувати щось приховане, таємне або неочевидне.