Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “командувати”; керівництво, управління військовими підрозділами або іншими організованими групами людей.
2. Орган військового управління, що здійснює керівництво військами (збройними силами) або їхнім об’єднанням, частиною, підрозділом.
3. Персона, яка командує, начальник, керівник військового формування; командир або група командирів.
4. Місце розташування органу військового управління, штаб.
1. (розм.) Довести до стану виснаження, змучити тривалою або напруженою роботою, діями.
2. (перен., розм.) Набриднути, докучити комусь своїми діями, розмовами, проханнями тощо.
1. Спеціально підготовлений солдат або підрозділ спеціального призначення в арміях деяких країн (переважно Великої Британії та країн Співдружності), що виконують диверсійні, розвідувальні та інші завдання в тилу противника.
2. Назва військових формувань або їхніх бійців у Південно-Африканській Республіці часів апартеїду, що проводили рейди та спецоперації на території сусідніх держав.
3. У розмовній мові — загальна назва для бійця елітного підрозділу спеціального призначення будь-якої армії.
1. Який існував, тривав до певного моменту в минулому; колишній, минулий, попередній.
2. Який стосується періоду, що передував якійсь події або моменту; той, що був до цього часу.
1. Стосовний до командора (особи, яка має почесне лицарське звання або орденський ступінь у деяких країнах), властивий командору.
2. Стосовний до Командорських островів (архіпелагу у північно-західній частині Тихого океану), пов’язаний з ними.
1. (заст. і нар.-поет.) До якого часу, протягом якого періоду; до якої миті, до якого моменту.
2. (у питальних і відносних реченнях) Який проміжок часу; скільки часу.
3. (у сполученні з часткою «не») Завжди, постійно, увесь час.
1. Високий військовий чин у деяких лицарських орденах, а також особа, що має цей чин.
2. Керівник, начальник якогось загону, команди (застаріле або спеціальне).
3. Капітан яхти, що очолює флотилію під час перегонів або іншої організованої події; також — почесне звання у яхт-клубах.
4. Назва одного з вищих ступенів у масонстві.
Доколений — прикметник, що означає: такий, що був підданий ковці (обробці металу ударним інструментом), доведений до необхідної форми або стану за допомогою ковки.
1. Спеціалізований програмний модуль або компонент системи, призначений для обробки, перевірки та виконання команд користувача або інших програм, часто у контексті розробки програмного забезпечення, комп’ютерних ігор або складних інформаційних систем.
2. Апаратний пристрій або мікросхема, що забезпечує керування та контроль над різними підсистемами в електронних обчислювальних або керуючих комплексах.
1. Сукупність керівних органів, штабів та управлінських структур у збройних силах, інших силових формуваннях або великій організації, що забезпечує планування, координацію та безпосереднє керівництво діяльністю.
2. Персонал (особовий склад), що обслуговує та забезпечує функціонування цих керівних органів і структур.