Словник Української Мови
Кома́р — двокрила комаха з довгими ніжками та тонким хоботком, самиці якого живляться кров’ю ссавців і птахів, а самці — рослинними соками.
Кома́р — розмовна назва комарника (пристрою для захисту від комарів, наприклад, сітки на вікно).
Кома́р — переносно про набридливу, дрібну, але дошкульну людину або про явище, що постійно турбує.
1. Колуплячи, доводити до кінця, закінчувати колупання чогось.
2. Докопуватися, дізнаватися про щось приховане, наполегливо розпитуючи або вивчаючи деталі.
3. Розширювати або поглиблювати щось (наприклад, яму, улоговину) за допомогою колупання.
1. Індіанський народ групи шошонів, що історично мешкав на Великих рівнинах Північної Америки (територія сучасних США).
2. Представник або представниця цього народу.
3. Мова народу команчі, що належить до юто-ацтекської сім’ї.
1. Докопатися до чогось, довго або старанно колуплячи, відкрити, розкрити щось, відділити частину від чогось.
2. (Переносно) Наполегливими розпитуваннями, дослідженням дізнатися щось, виявити приховану інформацію або суть явища.
1. Військовий начальник, який очолює велике військове об’єднання (армію, фронт, флот тощо) або керує військами на певному театрі воєнних дій; головнокомандувач.
2. Офіційна назва посади та особи, яка нею обіймає, у збройних силах та інших силових структурах (наприклад, командуючий військами округу, командуючий об’єднаних сил, командуючий Повітряними силами).
1. Військовий начальник, який очолює велике військове об’єднання (армію, фронт, флот тощо) або командує військами певного театру воєнних дій, округу, групи військ.
2. Посада, звання такого начальника (наприклад, командувач Сухопутних військ, командувач об”єднаних сил).
3. (Переносно) Той, хто керує, розпоряджається групою людей або ходом якоїсь справи; лідер, керівник.
1. Доколупати — довести до кінця процес колупання, вилучити щось, ретельно чи з труднощами відокремлюючи від чогось або виймаючи з чогось.
2. Доколупати — розкрити, з’ясувати щось приховане або складне в результаті наполегливих розшуків, розпитувань або аналізу (переносне значення).
1. (рідко) Бути підпорядкованим, підкорятися чиємусь командуванню; перебувати під чиїмсь керівництвом або наказом.
2. (спец., у військовій справі) Призначатися, призначатися на посаду командира; отримувати командування над кимось або чимось.
1. Довести, довестися до чогось крізь труднощі, перешкоди; зуміти дістатися, дійти до чогось важкого для досягнення.
2. (переносно) З великими зусиллями, після тривалих пошуків чи клопотів отримати щось, знайти щось, дізнатися про щось.
1. Віддавати накази, розпоряджатися, керувати ким-небудь або чим-небудь, маючи на це право або повноваження.
2. Бути командиром, начальником, очолювати військовий підрозділ, колектив тощо.
3. У спортивних іграх — керувати грою, розподіляючи позиції гравців і визначаючи тактику.