командуючий

1. Військовий начальник, який очолює велике військове об’єднання (армію, фронт, флот тощо) або керує військами на певному театрі воєнних дій; головнокомандувач.

2. Офіційна назва посади та особи, яка нею обіймає, у збройних силах та інших силових структурах (наприклад, командуючий військами округу, командуючий об’єднаних сил, командуючий Повітряними силами).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |