Словник Української Мови
Комарів — назва кількох населених пунктів в Україні, зокрема села у Львівській області.
Комарів — історична назва села Високопілля у Херсонській області до 1946 року.
Комарів — народна назва рослини комиш, очерету або іншої водної чи болотяної трави.
1. (про дію, процес) Такий, що доведений до кінця, завершений; остаточно виконаний, зроблений.
2. (про стан) Такий, що досяг крайньої межі, найвищого ступеня; повний, абсолютний, цілковитий.
3. (заст. або діал.) Змучений, знесилений до краю; виснажений.
1. Зоологічний термін, що позначає одну з найбільших груп двокрилих комах (підряд Nematocera), до якої належать комарі, мошки, довгоніжки, галлиці та інші родини; характеризується довгими багаточлениковими вусиками, довгими ногами та, як правило, довгим і тонким тілом.
2. (У ширшому, нестрогому вжитку) Зовнішня схожість будь-якої комахи або іншої тварини на комара за будовою тіла, особливо за наявністю довгих ніг та вусиків.
Докомпонуватися — дієслово доконаного виду, термін, що вживається переважно в галузі інформаційних технологій та системного адміністрування. Означає завершити процес компоновки (збирання, компонування) програмного забезпечення з вихідного коду, коли всі необхідні модулі, бібліотеки та залежності успішно інтегровані в єдиний виконуваний файл або пакет.
У ширшому, переносному значенні може означати завершити процес складання, формування чогось з окремих частин до кінцевого, цілісного стану.
1. Який за зовнішнім виглядом, будовою або характером рухів нагадує комара.
2. Який належить до ряду двокрилих комах Culicimorpha або схожий на представників цього ряду.
1. Завершити компонування чого-небудь, додати до вже скомпонованого.
2. У поліграфії: закінчити компонування сторінок, шпальт або полос набору, додавши необхідні елементи (заголовки, колонцифри, ілюстрації тощо).
1. Рідкісний мінерал, водний фосфат алюмінію та урану, який належить до групи уранових слюдок; кристалізується у тетрагональній сингонії, має жовтий або зеленувато-жовтий колір.
2. Застаріла назва селища Комарове (нині — смт Комарове) у Одеській області України, що виникло на місці колишньої турецької фортеці.
1. Дієслово, що означає процес завершення компоновки чогось, додавання останніх елементів або частин до вже існуючого цілого для надання йому завершеності.
2. У технічному, конструкторському або мистецькому контексті — набувати остаточного вигляду шляхом приєднання, встановлення або інтеграції всіх необхідних компонентів до основної структури або композиції.
1. Місцевість, де водиться багато комарів; комаринець.
2. Застаріла назва для приміщення або спеціального пристрою для вирощування комарів з науковою метою.
3. Рідкісне, переважно діалектне, позначення для рослини з сильним запахом, яку використовують для відлякування комарів (наприклад, окремі види полину).
1. Засіб для захисту від комарів, зазвичай у вигляді сітки, яку натягують над ліжком або на вікна та двері.
2. Рідше — спеціальна пастка або пристрій для виловлювання або знищення комарів.
3. У розмовній мові — заросла, болотиста місцевість, де водиться багато комарів.