1. (розм.) Дійти до крайньої межі, до повного виснаження, виснажитися, знемогтися.
2. (заст.) Статися, відбутися, звершитися (переважно про щось важливе або фатальне).
Словник Української Мови
Буква
1. (розм.) Дійти до крайньої межі, до повного виснаження, виснажитися, знемогтися.
2. (заст.) Статися, відбутися, звершитися (переважно про щось важливе або фатальне).