1. Той, хто вбив свого брата або братів; фратрицид.

2. У переносному значенні: той, хто вчинив зраду проти своїх співвітчизників, народу або ворогує з ними; людина, що діє на шкоду своїм близьким чи єдності нації.

1. Убивство брата або сестри; вбивство, скоєне одним із братів чи сестер стосовно іншого.

2. Перен. Війна між народами, націями або громадянами однієї країни; громадянська війна, міжусобиця.

1. Той, хто вбив свого брата або братів; каїніт.

2. Перен. Той, хто вчинив зраду проти рідних, близьких людей або співвітчизників.

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “брат”, що вказує на родинний зв’язок або використовується як звертання до близької, дружньої людини чоловічої статі.

2. Уживається як звертання серед членів певних спільнот, зокрема козацтва, де мало значення “побратим”, “товариш по зброї”.

3. У сучасному вживанні (здебільшого в розмовній мові) — звертання або характеристика представника кримінального світу, злочинного угруповання, часто з відтінком іронії або несхвалення.

1. Рослинна родина Lamiaceae (губоцвіті), до якої належать м’ята, меліса, шавлія, чебрець та інші ароматичні трави; синонім — губоцвіті.

2. Рід декоративних рослин із родини фіалкових (Violaceae), що мають яскраві, часто триколірні квітки; наукова назва — Viola × wittrockiana; синонім — фіалка триколірна, анютині очі.

3. Розмовна назва представників організованої злочинної групи, які дотримуються певних кримінальних традицій; кримінальні авторитети.

1. Розм. Зменшливо-пестлива форма звертання до брата або до чоловіка, юнака (аналогічно до “братик”).

2. Рід рослин родини пасльонових, що включає отруйні трав’янисті рослини з квітками у вигляді зігнутої трубки, зокрема дурман (рід Datura).

3. Розм. Напій, зварений із сушених ягід, фруктів або трав (часто з додаванням цукру), компот; також густий напій із забродившого солоду, пиво домашнього виробництва.

1. Розмовне звертання до дружини брата або до сестри дружини.

2. Заст. Дружина брата; братова.

1. Історична назва членів релігійної громади (братства) «Братітелів», заснованої в XV столітті чеським реформатором Петром Хельчицьким; послідовники вчення, що поєднувало ідеї гуситів та вальденсів, відкидали державну владу, суди, військову службу та соціальну нерівність, проповідували повернення до принципів раннього християнства.

2. Назва релігійної течії (об’єднання) чеських братів, що виникла внаслідок розколу серед братителів у XVI столітті та об’єдналася з протестантами; часто вживається як синонім до «Моравських братів».

1. Велика дерев’яна або металева чаша для напоїв (меду, пива, вина), якою в давнину користувалися під час братчини, обрядових трапез або застілля, передаючи її по колу.

2. Заст. Рідний брат, братчик (у значенні родича).

3. Заст. Назва деяких церковних братств, а також їхніх приміщень або храмів (наприклад, Львівська братина).

1. Історична особа, яка уклала з кимось ритуальний союз побратимства, що передбачав взаємну підтримку та вірність; назва такого союзника.

2. У давньоруській та козацькій традиціях — назва для друга, товариша, побратима, з яким пов’язані особливі, близькі стосунки взаємної відданості.

3. У літературній та поетичній мові — звертання до друга, брата, близької людини, що виражає повагу та сердечність.