• бобина

    1. Велика, товста, груба нитка, змотана у вигляді клубка або намотана на котушку; клубок, моток (переважно про пряжу, шнури, мотузки).

    2. Розмовна назва котушки, катушки, на яку намотують нитки, дріт, стрічку тощо.

    3. У техніці — циліндрична деталь (вал, барабан) у механізмах для намотування чого-небудь (наприклад, ниток у ткацькому верстаті).

  • бобиль

    1. Безземельний або малоземельний селянин, який не мав власного господарства та наймитував, займався ремеслом або дрібним промислом; бідняк, голодранець.

    2. Заст. Самотня, безрідна людина; самітник, відлюдник.

    3. Заст. У Російській імперії — особа, яка не належала до жодного стану (міщан, купців, селян тощо) і не платила податків; безстановий.

  • бобик

    1. Зменшувально-пестлива форма від іменника «бобик» у значенні домашнього улюбленця (кота або собаки), що вживається для звертання або ласкавого позначення тварини.

    2. Розмовне позначення собаки, часто безпородної або невеликої, а також кота.

    3. (переносно, жартівливо або зневажливо) Про людину, яка поводиться незграбно, ніяково або виглядає кумедно.

  • бобер

    1. Великий напівводний гризун родини бобрових (Castor fiber) з цінним хутром, що будує складні греблі та хатки на річках і струмках.

    2. Хутро цього гризуна, що використовується як дорогий хутряний товар.

    3. Рідше — чоловіча зачіска, при якій волосся підстрижене по колу, але довше на тімені; за аналогією з формою хвоста бобра.

  • боб’єрит

    1. Мінерал класу сульфатів, гідратований сульфат магнію (MgSO₄·7H₂O), що утворює прозорі або білі кристали; різновид епсоміту, відомий також під назвою “епсомова сіль”.

    2. (іст.) Застаріла назва мінералу епсоміту, що вживалася на честь французького хіміка та аптекаря Анрі Луї Дюамеля дю Монсо (фр. Henri Louis Duhamel du Monceau), якого помилково називали “Bobeer” або “Bobierre”.

  • боб

    1. Плід рослин родини бобових, що має форму довгастого стручка з насінням всередині; також саме насіння таких рослин (квасоля, соя, горох, сочевиця тощо).

    2. Рослина родини бобових, що дає такі плоди; загальна назва для ряду зернобобових культур.

    3. Одиниця вимірювання інтенсивності звуку (сили звуку), що дорівнює 0.1 бела (застосовується в акустиці та електротехніці).

    4. Коротка стрижка, при якій волосся підстрижене по прямій лінії приблизно на рівні підборіддя (від англ. bob).

  • бо

    1. У міфології давньоєгипетської релігії — бог, персоніфікація космічного простору, повітря, що розділяє небо і землю; син бога Шу та богині Тефнут, брат і чоловік богині Нут.

    2. У переносному значенні — символ, уособлення безмежного простору, повітря.

  • блішка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “блоха” — невелика комаха ряду Aphaniptera, що паразитує на теплокровних тваринах та людині, живлячись їхньою кров’ю.

    2. Розмовна назва для маленької, спритної, стрибучої людини, часто дитини.

    3. Переносно про щось дуже мале за розміром або незначне (наприклад, “блішка на папері” — про маленьку пляму або знак).

  • бліццард

    1. (від англ. blizzard — хуртовина, заметіль) Власна назва популярної серії відеоігор у жанрі стратегії в реальному часі, розробленої компанією Blizzard Entertainment, зокрема серії “Warcraft”, “StarCraft” та “Diablo”.

    2. (від англ. blizzard — хуртовина) Рідкісне в українській мові запозичення для позначення сильного снігового шторму, хуртовини, завірюхи, що супроводжується низькою температурою, шквальним вітром та інтенсивним снігопадом, що значно погіршує видимість.

  • бліцтурнір

    1. Шаховий турнір, у якому партії граються з дуже обмеженим контролем часу (зазвичай кілька хвилин на всю партію або на хід), що вимагає від учасників швидкого прийняття рішень.

    2. Узагальнене значення: змагання з будь-якої настільної, інтелектуальної або спортивної гри, що проводиться за аналогічними правилами — у дуже швидкому темпі з мінімальними часовими затратами на партію або раунд.