1. Розмовне звертання до дружини брата або до сестри дружини.

2. Заст. Дружина брата; братова.

1. Історична назва членів релігійної громади (братства) «Братітелів», заснованої в XV столітті чеським реформатором Петром Хельчицьким; послідовники вчення, що поєднувало ідеї гуситів та вальденсів, відкидали державну владу, суди, військову службу та соціальну нерівність, проповідували повернення до принципів раннього християнства.

2. Назва релігійної течії (об’єднання) чеських братів, що виникла внаслідок розколу серед братителів у XVI столітті та об’єдналася з протестантами; часто вживається як синонім до «Моравських братів».

1. Велика дерев’яна або металева чаша для напоїв (меду, пива, вина), якою в давнину користувалися під час братчини, обрядових трапез або застілля, передаючи її по колу.

2. Заст. Рідний брат, братчик (у значенні родича).

3. Заст. Назва деяких церковних братств, а також їхніх приміщень або храмів (наприклад, Львівська братина).

1. Історична особа, яка уклала з кимось ритуальний союз побратимства, що передбачав взаємну підтримку та вірність; назва такого союзника.

2. У давньоруській та козацькій традиціях — назва для друга, товариша, побратима, з яким пов’язані особливі, близькі стосунки взаємної відданості.

3. У літературній та поетичній мові — звертання до друга, брата, близької людини, що виражає повагу та сердечність.

1. Зменшувально-пестливе від слова «брат» — молодший або рідний брат, а також звертання до молодшого чоловіка, хлопчика.

2. (переносно, розмовне) Звертання до друга, приятеля, товариша, часто для вираження підтримки або близьких стосунків.

3. (у спеціальному вжитку) Назва одного з видів риб родини коропових, поширеного в басейні Дунаю (братик дунайський).

1. Множина від слова “брат” — кілька осіб, пов’язаних між собою рідними або названими братськими стосунками; група чоловіків або юнаків, об’єднаних спільною діяльністю, переконаннями, приналежністю до однієї організації, спільноти.

2. (заст., рел.) Члени релігійної громади, монашого ордену; також звертання до них.

3. (перен., заст.) Однакові, споріднені за функціями або властивостями предмети, явища.

1. Зменшувально-пестливе від слова «брат» (родич, споріднена особа чоловічої статі).

2. Дружнє, приязне звертання до чоловіка, часто молодшого за віком або до знайомого.

3. (у фольклорі, діалектах) Назва для ченця, монаха (зазвичай у звертанні).

4. (у зоології, розм.) Назва деяких тварин, що вказує на спорідненість або схожість, наприклад, «братець вовк» (вовк), «братець зайчик» (заєць).

1. Власна назва українського громадсько-політичного об’єднання, заснованого наприкінці 1980-х років як товариство сприяння збройним силам «Братерство» та відомого з 1990-х років як Всеукраїнське об’єднання ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) «Братерство».

2. (За аналогією) Назва інших організацій, об’єднань або товариств, що об’єднують людей за професійною, корпоративною чи іншою ознакою на засадах взаємодопомоги та солідарності (наприклад, «Братерство козацьке», «Братерство православних лицарів»).

1. Збірна назва для групи людей, які об’єднані спільними інтересами, діяльністю або близькими стосунками; компанія, товариство, братія (у розмовному стилі).

2. У кримінальному середовищі та вульгарному вживанні — збірне позначення кримінального угруповання, злочинного світу або його представників.

1. Дія за значенням дієслова “брататися” — встановлення братніх, дружніх, близьких стосунків; об’єднання на основі спільних інтересів, поглядів або для спільної дії.

2. Історичне явище, коли солдати ворогуючих армій у період Першої світової війни встановлювали неформальні контакти, припиняли ворожі дії на окремих ділянках фронту, обмінювалися подарунками тощо.