1. Історична назва членів релігійної громади (братства) «Братітелів», заснованої в XV столітті чеським реформатором Петром Хельчицьким; послідовники вчення, що поєднувало ідеї гуситів та вальденсів, відкидали державну владу, суди, військову службу та соціальну нерівність, проповідували повернення до принципів раннього християнства.
2. Назва релігійної течії (об’єднання) чеських братів, що виникла внаслідок розколу серед братителів у XVI столітті та об’єдналася з протестантами; часто вживається як синонім до «Моравських братів».