бобиль

1. Безземельний або малоземельний селянин, який не мав власного господарства та наймитував, займався ремеслом або дрібним промислом; бідняк, голодранець.

2. Заст. Самотня, безрідна людина; самітник, відлюдник.

3. Заст. У Російській імперії — особа, яка не належала до жодного стану (міщан, купців, селян тощо) і не платила податків; безстановий.

Приклади вживання слова

бобиль

Відсутні