Значення
- (Історія) –
Безземельний або малоземельний селянин, який не мав власного господарства та наймитував, займався ремеслом або дрібним промислом; бідняк, голодранець.
- (Соціологія) –
Заст. Самотня, безрідна людина; самітник, відлюдник.
- (Історія) –
Заст. У Російській імперії — особа, яка не належала до жодного стану (міщан, купців, селян тощо) і не платила податків; безстановий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бобиль, р. бобиля, д. бобилеві, з. бобиля, о. бобилем, м. бобилеві, к. бобилю