1. Той, хто вбив свого брата або братів; каїніт.
2. Перен. Той, хто вчинив зраду проти рідних, близьких людей або співвітчизників.
братовбивець
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто вбив свого брата або братів; каїніт.
2. Перен. Той, хто вчинив зраду проти рідних, близьких людей або співвітчизників.
Відсутні