1. Той, хто вбив свого брата або братів; фратрицид.
2. У переносному значенні: той, хто вчинив зраду проти своїх співвітчизників, народу або ворогує з ними; людина, що діє на шкоду своїм близьким чи єдності нації.
братовбивця
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пiдiйшов братовбивця тихо, нечутно i зупинився, як примара. Але чого ж вiн стоїть?
— Микола Хвильовий, “Сині етюди”
Частина мови: іменник (однина) |