1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бік”: невеликий бік, бокова частина чогось.

2. (у спеціальній термінології) Бічна частина, ребро, край чогось, наприклад, бічна стінка бочки або бокова поверхня деталі.

3. (вживається переважно у множині “бочки”) У розмовній мові — стегна, сідниці.

Властивість або стан предмета, що має форму, подібну до бочки; опуклість, округлість, об’ємність форми.

1. Тара у вигляді бочки, що використовується для зберігання, транспортування або продажу різних рідких та сипучих продуктів (наприклад, олії, риби, солі, хімічних речовин).

2. Загальна назва для стандартизованих дерев’яних або металевих бочок як одиниці обліку тари в промисловості та торгівлі.

Спеціалізований пристрій або механізм, призначений для підйому, переміщення та нахилу дерев’яних бочок (переважно великої місткості), що використовується на виноробних, бондарних підприємствах, у складському господарстві та логістиці.

Рідко вживана назва професії або посади працівника, який займається ручним або механізованим підйомом і переміщенням бочок.

Бочкопіднімальник — спеціальний пристрій або механізм (наприклад, гідравлічний, пневматичний або важільний), призначений для підйому, переміщення та нахилу дерев’яних або металевих бочок, часто використовується на виробництвах (складі, винному чи пивоварному цеху) для їх транспортування або зливу вмісту.

Бочкопіднімальник — професійна назва робітника або майстра, який займається ручним або механізованим підйомом та переміщенням бочок на підприємстві, зокрема в бондарному, винному, пивоварному чи олійному виробництві.

Властивість або стан предмета, що має форму бочки; опуклість, округлість, подібна до форми бочки.

У медицині та анатомії — характерна форма грудної клітки, що спостерігається при деяких захворюваннях (наприклад, хронічній обструктивній хворобі легень), коли вона стає розширеною та округлою, нагадуючи бочку.

Спеціальний пристрій або механізм, призначений для механізованого навантаження, розвантаження та переміщення стандартних бочок (металевих, дерев’яних, пластикових).

Вантажопідйомна машина (наприклад, навантажувач з гідравлічним захватом спеціальної конструкції), що використовується на складах та підприємствах для роботи з бочковою тарою.

1. Зменшувальна форма від слова “бочка”, що означає невелику бочку або боченко.

2. Розмовна назва для невеликого бічного відділення, ніші або комірчини, часто вбудованої в стіну (наприклад, у ванній кімнаті).

1. Велика дерев’яна посудина циліндричної або опуклої форми, стягнута металевими або дерев’яними обручами, що використовується для зберігання та перевезення рідин, сипучих або інших речовин.

2. Міра об’єму рідин, що відповідає об’єму такої посудини (історично та в окремих галузях, наприклад, у нафтовій промисловості); у міжнародній торгівлі нафтою зазвичай дорівнює 159 літрам.

3. Розмовна назва великої кількості алкогольних напоїв, що зберігається або споживається з такої посудини.

4. У техніці та побуті — деталь або предмет, що за формою нагадує таку посудину (наприклад, бочка двигуна, бочка для борошна в кавовій кав’ярні).

5. У переносному значенні — про людину з дуже повною, округлою фігурою.

1. Велика, масивна бочка, зазвичай дуже великого об’єму, призначена для зберігання рідин (вина, олії, води тощо).

2. (переносно) Про людину або предмет, що своїми розмірами, формою нагадує велику бочку.