Словник Української Мови
1. Відшкодовуватися, відплачуватися, врівноважуватися (про втрати, видатки, збитки тощо).
2. Винагороджуватися, відмінюватися (про моральну шкоду, неприємності).
3. У техніці: врівноважуватися, нейтралізуватися дією протилежних сил або спеціальних пристроїв.
1. (у філософії, логіці) Позначення для того, що передує логіці або знаходиться поза її сферою; такий, що не підпорядковується законам формальної логіки.
2. (у психології, психоаналізі) Характерний для первинних, несвідомих процесів мислення (на противагу логічному, вторинному процесу); такий, що керується принципом задоволення, а не реальності.
1. Відшкодувати, відновити втрачене або відсутнє, зрівняти якусь нестачу чимось іншим.
2. Зрівноважити, нейтралізувати дію чогось (зазвичай негативного) протилежною дією або явищем.
3. У техніці, медицині, економіці: відновити нормальний стан, функцію або баланс шляхом спеціальних засобів або дій.
1. Дія за значенням дієслова компенсувати; відшкодування, відплата, відновлення рівноваги або врівноваження чогось.
2. У техніці, медицині, економіці — процес усунення або зменшення негативного впливу, нестачі чи порушення шляхом введення протилежної дії, сили або заходу.
3. У фінансах — виплата коштів або надання еквівалента для відшкодування збитків, витрат або втрачених вигод.
1. Дієслово недоконаного виду, що означає поступове, тривале або повторюване додавання чогось до вже наявного, збирання або накопичення чогось по частинах, часто з труднощами або з невеликих кількостей.
2. У переносному значенні — намагатися отримати, дізнатися або зрозуміти щось додатково, поступово, шляхом окремих зусиль, спостережень або уточнень.
1. Призначений для компенсації, відшкодування чогось; такий, що компенсує.
2. У техніці: призначений для згладжування, урівноваження або усунення небажаних впливів, відхилень (наприклад, про компенсувальні механізми, важелі).
1. Додатково ловити, збирати, добувати щось, що залишилося після основного лову або збору.
2. Перен. Додатково отримувати, заробляти, здобувати щось, як правило, невелике, додатково до основного.
1. Такий, що відшкодований, відновлений, збалансований; такий, що компенсувався.
2. (Медицина) Про стан організму або окремого органу: такий, що зберігає функціональну достатність, пристосованість, незважаючи на наявність патології або пошкодження.
3. (Техніка) Такий, що має пристрій або елемент для усунення небажаних впливів, вирівнювання показників (наприклад, про компенсований маятник).
1. Відшкодування збитків, втрат або витрат; заміщення чогось втраченого або відсутнього.
2. Сума грошей, що виплачується як таке відшкодування (наприклад, за моральну шкоду, за вимушене переселення).
3. У біології та медицині — відновлення порушеної функції організму за рахунок інших органів або систем; підвищення продуктивності однієї частини для врівноваження нестачі в іншій.
4. У техніці — усунення або зменшення шкідливого впливу якихось факторів, явищ шляхом введення спеціальних засобів, пристроїв або змін у системі.
5. У фінансах — погашення боргу, зобов’язання; оплата вартості чогось.
1. (розм.) Дістатися, дотягнутися до чогось, зазвичай з труднощами або з великої відстані.
2. (перен., розм.) Зуміти встановити контакт, зв’язатися з кимось, часто після тривалих спроб.
3. (перен., розм.) Дістати, отримати щось важкодоступне, прикласти зусилля для досягнення мети.