1. (у філософії, логіці) Позначення для того, що передує логіці або знаходиться поза її сферою; такий, що не підпорядковується законам формальної логіки.
2. (у психології, психоаналізі) Характерний для первинних, несвідомих процесів мислення (на противагу логічному, вторинному процесу); такий, що керується принципом задоволення, а не реальності.