компенсація

[kompɛnsɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Відшкодування збитків, втрат або витрат; заміщення чогось втраченого або відсутнього.

  2. Сума грошей, що виплачується як таке відшкодування (наприклад, за моральну шкоду, за вимушене переселення).

  3. У біології та медицині — відновлення порушеної функції організму за рахунок інших органів або систем; підвищення продуктивності однієї частини для врівноваження нестачі в іншій.

  4. У техніці — усунення або зменшення шкідливого впливу якихось факторів, явищ шляхом введення спеціальних засобів, пристроїв або змін у системі.

  5. У фінансах — погашення боргу, зобов’язання; оплата вартості чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. компенсація, р. компенсації, д. компенсації, з. компенсацію, о. компенсацією, м. компенсації, к. компенсаціє

Походження слова (Етимологія)

Слово «компенсація» походить з латинської мови, де compensatio означало «винагорода, урівноваження». Воно утворене від дієслова compenso, що означає «зважую, урівноважую, винагороджую», яке, своєю чергою, походить від penso («зважую, порівнюю») і споріднене з pendo («важу, виплачую») та pendeo («вишу»). Ці латинські слова пов’язані з грецьким «плести» та праслов’янським «п’ядь». В українську мову слово прийшло через західноєвропейські мови, зокрема з німецької, французької чи англійської.

Більше записів