бочка

[bot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Велика дерев’яна посудина циліндричної або опуклої форми, стягнута металевими або дерев’яними обручами, що використовується для зберігання та перевезення рідин, сипучих або інших речовин.

  2. (Техніка) –

    Міра об’єму рідин, що відповідає об’єму такої посудини (історично та в окремих галузях, наприклад, у нафтовій промисловості); у міжнародній торгівлі нафтою зазвичай дорівнює 159 літрам.

  3. (Побут) –

    Розмовна назва великої кількості алкогольних напоїв, що зберігається або споживається з такої посудини.

  4. (Техніка) –

    У техніці та побуті — деталь або предмет, що за формою нагадує таку посудину (наприклад, бочка двигуна, бочка для борошна в кавовій кав’ярні).

  5. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — про людину з дуже повною, округлою фігурою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бочка, р. бочки, д. бочці, з. бочку, о. бочкою, м. бочці, к. бочко

Більше записів