бочок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бік”: невеликий бік, бокова частина чогось.

2. (у спеціальній термінології) Бічна частина, ребро, край чогось, наприклад, бічна стінка бочки або бокова поверхня деталі.

3. (вживається переважно у множині “бочки”) У розмовній мові — стегна, сідниці.

Приклади вживання слова

бочок

Приклад 1:
Аби уласкавити Наливайка, державники Луцька прикотили йому сто бочок гречаного меду, принесли тисячу лантухів гречаного борошна, упряж, полотна, верети, рядна, а також п’ять тисяч валянок та білих дублених кожухів, щоб наливайківці в них і ходили, і підстеляли в санях під боки, й укривалися з головою, бо в зимових лісах, чи де вони будуть, носи, як сніги, можуть і побіліти. А православні лучани поставили перед Наливайком шкіряний, під зав’язку, мішок золотих польських злотих.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”