бочонок

1. Невелика бочка, зазвичай дерев’яна, з дужкою для перенесення, призначена для зберігання та транспортування рідин (вина, меду, олії тощо) або сипких речовин.

2. Міра об’єму рідин, що дорівнює об’єму такого посуду (історична або регіональна).

3. Розм. Про товсту, кремезну, невисоку людину (зневажл. або жартівл.).

Приклади вживання слова

бочонок

Приклад 1:
Наприклад: «У Михайлины день рожденья, и ласточки пекут печенье, а Соложенкина Светлана с утра зажарила барана и, осушив бочонок рому, к утру едва дошла до дому…». Або таке: «Создав Михасю, Бог изрек: удачный выдался денек!».
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”