бочуля

[bot͡ʃuljɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Велика дерев’яна бочка, зазвичай для зберігання рідин (вина, оцту, води тощо).

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Про повну, товсту людину (часто жартівливо або зневажливо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бочуля, р. бочулі, д. бочулі, з. бочулю, о. бочулею, м. бочулі, к. бочуле

Більше записів