• дідьків

    1. (діал., заст.) Приналежний дідькові, діаволу; чортів, бісів.

    2. (перен., розм.) Дуже сильний, надмірний за ступенем прояву (про почуття, явища тощо); жахливий, страхітливий.

  • картонаж

    1. Вид пакувального виробництва, що спеціалізується на виготовленні табакерок, коробок, футлярів, шкатулок та інших виробів з картону, часто з художнім оздобленням.

    2. Підприємство або майстерня, де виготовляють такі картонні вироби.

    3. Сукупність виробів, виготовлених з картону (коробки, папки, конверти тощо).

    4. Застаріле: тонкий, щільний та гнучкий картон високої якості, що використовувався для палітурних робіт або художніх цілей.

  • дідько

    1. У християнській міфології — злий дух, демон, чорт, уособлення зла; сатана.

    2. Уживається як лайливе або грубувате звертання до людини, що викликає роздратування, гнів.

    3. Уживається для вираження різних сильних емоцій (здивування, досади, розчарування тощо).

    4. У народних уявленнях — нечиста сила, злий дух, що, за переказами, спокушає людей, сіє розбрат, може вселятися в людину.

  • картон

    1. Щільний товстий папір, виготовлений з целюлози, макулатури або інших волокнистих матеріалів, що використовується для виробництва тари, пакування, канцелярських товарів, поліграфії тощо.

    2. В художній практиці — аркуш паперу або тонкого картону, на який наклеюється папір для малювання, акварелі або пастелі, а також підготовчий малюнок для монументального твору (фрески, мозаїки) або гравюри.

    3. У театрі та кіно — окремий аркуш із зображенням ескізу декорації або кадру, що слугує зразком для їх створення.

  • дідух

    1. Символічний сніп збіжжя (зазвичай пшениці, жита або вівса), прикрашений квітами, стрічками та сухими травами, який готували на Різдвяні свята в українській народній традиції; вважався оберегом родючості та благополуччя, його вносили в хату на Святвечір і зберігали до Йордана або Меланки.

    2. У переносному значенні — шанований, похилого віку чоловік, старий (заст., діал.).

  • картометрія

    1. Розділ картографії, що займається вимірюванням на картах різних геометричних величин: довжин ліній, площ, кутів, координат тощо.

    2. Сукупність методів і прийомів таких вимірювань, що виконуються за допомогою спеціальних приладів (картометрів) або математичних розрахунків.

  • картокопіювання

    Процес створення копії пластикової картки (банківської, кредитної, ідентифікаційної тощо), зазвичай з метою несанкціонованого використання чи шахрайства.

  • дідусів

    Власна назва села в Україні, розташованого в Бучанському районі Київської області.

  • картокопіювальний

    1. Призначений для копіювання карток (переважно банківських, пластикових), що стосується процесу створення їх дублікатів або зчитування даних з них.

    2. Стосунний до технічних пристроїв або обладнання, що використовуються для копіювання інформації з карток (наприклад, картокопіювальний пристрій, картокопіювальна техніка).

  • дідусь

    1. Батько матері або батька; те саме, що дід.

    2. Звертання до літнього чоловіка, часто з відтінком поваги або щирої приязні.

    3. Уживається як складова частина прізвиськ, псевдонімів або назв (наприклад, Дідусь Мороз).