Значення
- (Техніка) –
Щільний товстий папір, виготовлений з целюлози, макулатури або інших волокнистих матеріалів, що використовується для виробництва тари, пакування, канцелярських товарів, поліграфії тощо.
- (Мистецтво) –
В художній практиці — аркуш паперу або тонкого картону, на який наклеюється папір для малювання, акварелі або пастелі, а також підготовчий малюнок для монументального твору (фрески, мозаїки) або гравюри.
- (Мистецтво) –
У театрі та кіно — окремий аркуш із зображенням ескізу декорації або кадру, що слугує зразком для їх створення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. картон, р. картону, д. картонові, з. картон, о. картоном, м. картоні, к. картоне
Походження слова (Етимологія)
Слово «картон» походить з французької мови, можливо, через німецьке посередництво. Французьке carton утворилося від італійського cartone, яке є збільшувальною формою від carta, що означає «карта» або «папір». Таким чином, картон буквально означає «великий папір» або «товстий папір». Це слово поширилося в багатьох європейських мовах, зокрема в українській, польській, чеській, словацькій, російській та сербохорватській.