дідух

Значення

1. (Етнографія) –

   Символічний сніп збіжжя (зазвичай пшениці, жита або вівса), прикрашений квітами, стрічками та сухими травами, який готували на Різдвяні свята в українській народній традиції; вважався оберегом родючості та благополуччя, його вносили в хату на Святвечір і зберігали до Йордана або Меланки.

2. (Лінгвістика) –

   У переносному значенні — шанований, похилого віку чоловік, старий (заст., діал.).

Правопис та відмінювання