дідько

Значення

1. (Релігія) –

   У християнській міфології — злий дух, демон, чорт, уособлення зла; сатана.

2. (Лінгвістика) –

   Уживається як лайливе або грубувате звертання до людини, що викликає роздратування, гнів.

3. (Лінгвістика) –

   Уживається для вираження різних сильних емоцій (здивування, досади, розчарування тощо).

4. (Релігія) –

   У народних уявленнях — нечиста сила, злий дух, що, за переказами, спокушає людей, сіє розбрат, може вселятися в людину.

Правопис та відмінювання

Походження слова (Етимологія)