біс

Значення

1. (Релігія) –

   У християнській демонології — злий дух, чорт, демон, уособлення зла та спокус; падлий ангел.

2. (Лінгвістика) –

   Переносно — про людину зі злим, підступним характером або неслухняну, жваву дитину.

3. (Релігія) –

   У міфології та фольклорі — нечиста сила, злий дух, що, за уявленнями, шкодить людям, спокушає їх.

4. (Лінгвістика) –

   Уживається як лайливе слово для вираження досади, злості, подиву або для посилення вислову.

Правопис та відмінювання