бірюлька

[birjulʲkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ігри) –

    Дрібна виточена з дерева фігурка, що використовується для гри, метою якої є гачком або пальцями дістати одну бірюльку з купки, не порушивши решти; зазвичай використовується у множині: “бірюльки”.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно — дрібна, несуттєва річ, дрібничка або пуста, марна справа (часто вислів “гратися/займатися бірюльками”).

  3. (Мистецтво) –

    Заст. Намисто, прикраса з намистин, коралів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бірюлька, р. бірюльки, д. бірюльці, з. бірюльку, о. бірюлькою, м. бірюльці, к. бірюлько

Більше записів