Значення
- (Релігія) –
Домовик — у слов’янській міфології та українському фольклорі: дух-покровитель домівки та родини, який живе в помешканні (зазвичай біля печі, під порогом або на горищі), охороняє домашній вогонь, сприяє добробуту, але може й шкодити, якщо його розгнівати.
- (Історія) –
Домовик — заст. те ж саме, що домовина (тобто труна, гроб).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. домовик, р. домовика, д. домовикові, з. домовика, о. домовиком, м. домовикові, к. домовику