Словник Української Мови
1. Упродовж тривалого часу пильно дивитися на когось або щось, намагаючись розгледіти деталі або зрозуміти суть.
2. Розгледіти щось важкодоступне для зору внаслідок тривалого або напруженого вдивляння.
3. Перен. Докладаючи зусиль, з’ясувати, дізнатися щось, проникнути в суть явища або ситуації.
Чоловік, який перебуває в одночасному шлюбі з двома жінками, тобто має двох законних дружин.
У переносному значенні — чоловік, який має одночасно дві сім’ї, дві постійні партнерки, приховуючи це від них (розм.).
1. (діал.) Виходити, вилазити звідкись, з’являтися, виникати (часто про рослини, зокрема про картоплю, буряки тощо, коли вони проростають з землі).
2. (перен., розм.) З’являтися, виникати (про щось несподіване або небажане).
Двоєдушність — властивість або якість двоєдушного; лицемірство, нещирість, прихованість справжніх намірів, думок або почуттів.
Двоєдушність — поведінка, вчинки або слова, що виражають таку якість; лицемірна вдача.
1. (діал.) Діставати, витягувати щось із води, рідини або сипкого середовища.
2. (перен., рідк.) З великими зусиллями знаходити, відшукувати або добувати щось важкодоступне.
1. Властивість або стан, коли людина має дві протилежні думки, погляди або переконання щодо одного й того самого питання; внутрішня суперечливість у мисленні.
2. Нещирість, лицемірство, коли слова або вчинки людини не відповідають її справжнім переконанням; поведінка, що продиктована корисливими мотивами замість принципів.
1. З великими труднощами, насилу піднятися, вийти, вибратися звідкись; вилізти, викарабкатися.
2. Розм. З’явитися, прийти кудись (часто несподівано або пізно).
1. Філософсько-релігійний термін, що означає єдність двох протилежних початків (наприклад, доброго й злого, світлого й темного, матеріального й духовного) в єдиному цілому; дуалістична єдність.
2. У культурології та мистецтві — принцип або властивість, що поєднує дві, часто протилежні, сутності, якості або ідеї в одному явищі, творі чи образі, створюючи внутрішню цілісність через діалектику протилежностей.
1. Іти з труднощами, важко пересуваючись через слабкість, хворобу, похилий вік або інші перешкоди; ледве йти, ледь пересувати ноги.
2. Рідко вживається у значенні: вийти, вибратися звідкись, подолавши труднощі.
1. Вид спорту, що поєднує дві різні спортивні дисципліни в одних змаганнях; найчастіше стосується легкої атлетики (наприклад, біг і стрибки) або лижного спорту (лижні перегони і стрибки з трампліна).
2. (Заст.) Змагання, сутичка між двома суперниками, протиборство двох сторін.