Водовбирність — властивість ґрунтів, гірських порід або будівельних матеріалів поглинати та утримувати певну кількість вологи (води).
-
водовбирання
Водовбирання — власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.
-
електроочисник
Електроочисник — спеціалізований пристрій або система, призначені для очищення повітря, води або інших середовищ від забруднюючих частинок (пилу, диму, аерозолів тощо) за допомогою електричних методів, зокрема використовуючи явище електростатичного осадження.
Електроочисник — фахівець, який займається обслуговуванням, налаштуванням або ремонтом обладнання для електричного очищення середовищ.
-
гахкатися
1. (розм.) Вибухати голосним, різким сміхом, часто нестримним і тривалим; реготати.
2. (перен., розм.) Видавати різкі, голосні звуки, схожі на такий сміх (про птахів, тварин або неживі предмети).
-
водобій
1. Гідротехнічна споруда у вигляді бетонної плити, масиву або решітки, що встановлюється в нижньому б’єфі греблі, водоспуску чи водозливу для захисту русла від розмивання енергією падаючої води.
2. Місце, де вода з силою б’є об щось (скелі, берег) або падає з висоти, утворюючи бризки та сильний шум; водоспад, поріг.
3. Застаріла назва пристрою для підняття води (насоса) або водяного годинника (клепсидри).
-
водобоязнь
1. Медичний термін, синонімічний до слова “гідрофобія” — патологічний страх перед водою, рідинами або плаванням, що може бути симптомом деяких психічних розладів.
2. Народна назва важкого інфекційного захворювання — сказ (правця), при якому через спазми м’язів гортані та страху виникає неможливість ковтнути воду, що сприймається як боязнь води.
-
електроофтальмія
Електроофтальмія — професійне захворювання очей, спричинене пошкодженням рогівки та кон’юнктиви ультрафіолетовим випромінюванням (наприклад, під час електрозварювання або роботи з дуговими джерелами світла), що проявляється різкою білью, відчуттям піску в очах, сльозотечею та світлобоязню.
-
гахкати
Видавати короткі, різкі звуки, схожі на «гах-гах», під час нестримного, голосного сміху; реготати.
-
водо
1. Скорочена форма від “водопійло” — пристрій або місце для напування тварин водою.
2. Рідковживана розмовна назва для будь-якого резервуара, ємності з водою (наприклад, поїлка, пійла).
3. У спеціальному контексті може використовуватися як частина власної назви об’єктів, пов’язаних з водою (наприклад, у географічних найменуваннях або назвах підприємств).
-
воднолижник
Особа, яка займається водними лижами — видом спорту, де спортсмен, тримаючись за мотузку, прикріплену до човна або катера, ковзає на лижах по поверхні води.