Словник Української Мови
1. Рідкісна назва для спеціального транспортного засобу (автомобіля, воза або бочки на колісному ході), призначеного для перевезення води.
2. У місцевій термінології (зокрема, на Поліссі) — жіночий рід від “водовоз”; жінка, яка займається розвозкою або розносом води для продажу або господарських потреб.
1. (діал.) Тісна, незручна, захаращена приміщення; закуток, куток, закапелок.
2. (діал.) Вузький прохід між будівлями або парканами; вуличка, прохід.
3. (діал., перен.) Важка, безвихідна ситуація; скрутне становище.
1. Особа, яка займається перевезенням води (зазвичай у бочках) для потреб населення або підприємств.
2. Транспортний засіб (конна повозка, автомобіль тощо), спеціально обладнаний для перевезення води у великих ємностях.
Електропаяння — процес паяння, при якому нагрівання з’єднуваних деталей та припою здійснюється за допомогою електричного струму, що проходить через них або через спеціальний інструмент (наприклад, електричний паяльник).
Електропаяння — технологічний процес створення нероз’ємного з’єднання металевих деталей (паяння) шляхом їх нагрівання електричним струмом, що виділяє тепло в місці контакту, з подальшим заповненням зазору розплавленим припоєм.
1. Фізична характеристика ґрунту, гірської породи або іншого матеріалу, що виражає здатність утримувати певну кількість вологи; вологоємність.
2. У техніці та гідрології — об’єм або маса води, яку може містити в собі певна ємність, резервуар, водойма або ґрунтовий шар.
Водовловлювач — спеціальна технічна споруда або пристрій, призначений для збору, відведення та регулювання потоку поверхневих (дощових, талих) вод з територій населених пунктів, промислових майданчиків, доріг тощо для запобігання підтопленню та ерозії ґрунту.
Водовловлювач — частина системи водовідведення (зливової каналізації), що включає водозбірні лотки, колодязі, труби та інші елементи для перехоплення та транспортування стічних вод до місць скидання або очищення.
1. (розм.) Торкатися, чіпати когось або щось, легко зачіпати під час руху.
2. (перен., розм.) Вступати в конфлікт, сваритися, чіплятися до когось.
1. Гідротехнічна споруда у вигляді отвору або труби у водозливній греблі, водосховищі, дамби тощо, призначена для скидання надлишкової води, регулювання її рівня або спорожнення водойми.
2. Пристрій або конструктивний елемент (наприклад, клапан, патрубок) у резервуарі, баку, котлі для випуску води або іншої рідини.
Електропаяльник — ручний інструмент для паяння, що працює від електричної мережі та призначений для нагрівання припою та деталей; основний нагрівальний елемент (спіраль або керамічний) розташований усередині металевого жала.
1. (розм.) Різко, несподівано зупинятися, переставати рухатися (переважно про транспортний засіб); гальмувати, спинятися.
2. (перен., розм.) Різко припиняти якусь дію, завдання або процес; зупинятися на чомусь, переставати щось робити.