1. Стосовний до заготівлі, призначений для неї; закупівельний.
2. Який здійснює заготівлю, закупівлю сільськогосподарської продукції, сировини тощо (про організації, установи).
-
заготціна
Заготціна — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
заготувач
Заготувач — юридична або фізична особа, яка здійснює заготівлю (закупівлю) сільськогосподарської продукції, сировини або інших товарів у виробників для подальшої переробки, реалізації чи промислового використання.
Заготувач — установа, організація або підприємство, основним видом діяльності якого є масові закупівлі (заготівля) певних видів продукції (наприклад, лісу, хмелю, лікарських рослин, вторинної сировини).
Заготувач — службова особа або спеціалізований агент, який безпосередньо займається організацією та проведенням заготівель.
-
заготуватися
1. Забезпечити себе чимось у потрібній кількості, заздалегідь приготувати, наготувати щось для майбутнього використання; зробити запаси.
2. Підготуватися, приготуватися до чогось, взятися за щось із заздалегідь визначеною метою.
-
заготувати
1. Приготувати, заздалегідь пристосувати щось для певної мети; зробити запас чогось.
2. (У промисловості, сільському господарстві) Зібрати, наготувати та зберегти продукти, сировину для подальшого використання.
3. (Перен.) Підготувати, створити щось (наприклад, план, проект) для майбутнього вжитку.
-
заготування
1. Дія за значенням дієслова «заготувати»; приготування, заготовлення чого-небудь, створення запасів чогось (наприклад, сировини, продуктів, матеріалів).
2. Зазвичай у множині: заготу́вання. Те, що заготовлено, запас чого-небудь (продуктів, лісу тощо).
3. У промисловості та сільському господарстві: організований збір, закупівля та первинна обробка сировини або продукції (наприклад, лісу, зерна, молока).
-
заготовщиця
Жінка, яка займається заготовкою (зазвичай сировини, матеріалів, продуктів харчування) для подальшого використання або переробки.
Робітниця, що виконує операції з попередньої обробки, нарізання або підготовки деталей, матеріалів (наприклад, шкіри, тканини) у виробництві.
Розмовна назва жінки, яка працює заготовником (заготівельником) у сільському господарстві або промисловості.
-
заготовчий
1. Прикметник, що означає: стосовний до заготовки чогось, призначений для заготовлювання; заготівельний.
2. Що служить для накопичення, складування або підготовки матеріалів, сировини, продуктів до подальшого використання або переробки.
3. Сільськогосподарський, промисловий або торговельний: пов’язаний з операціями по закупівлі, зберіганню та розподілу сировини, харчів та інших матеріалів.
-
заготовочний
1. Прикметник, що стосується заготовки (заготівлі) — попереднього забезпечення чим-небудь, запасання сировини, матеріалів, продуктів тощо.
2. Призначений для заготовки, заготівлі чогось (наприклад, про майданчик, цех, підприємство).
3. Який є об’єктом заготовки, заготівлі (наприклад, про сировину, продукцію).
-
заготовниця
1. Жінка, яка займається заготовкою (зазвичай сільськогосподарської продукції, лісу тощо) як видом трудової діяльності; робітниця заготівельної справи.
2. Власна назва (топонім) населеного пункту, зокрема селища міського типу в Україні (історична назва сучасного смт Білогір’я у Хмельницькій області).