заготовниця

[zɑɦotoʋnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:З

Значення

  1. Жінка, яка займається заготовкою (зазвичай сільськогосподарської продукції, лісу тощо) як видом трудової діяльності; робітниця заготівельної справи.

  2. Власна назва (топонім) населеного пункту, зокрема селища міського типу в Україні (історична назва сучасного смт Білогір’я у Хмельницькій області).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. заготовниця, р. заготовниці, д. заготовниці, з. заготовницю, о. заготовницею, м. заготовниці, к. заготовнице

Більше записів