Словник Української Мови
1. Особа, яка займається заготовкою (закупівлею, збиранням) чого-небудь, переважно сировини, продуктів сільського господарства тощо.
2. Робітник, який виготовляє заготовки (напівфабрикати) у промисловості.
3. Рідкісне: той, хто заготовляє щось про запас, робить запаси.
Заготовлятися — дієслово, що означає заздалегідь готуватися, робити приготування до чогось, забезпечувати себе чимось на майбутнє.
1. Готувати щось наперед, заздалегідь, створювати запас чогось для майбутнього використання.
2. Виготовляти, добувати або збирати (сировину, продукти тощо) для подальшої обробки або споживання.
3. (У контексті документообігу) Складати, оформлювати (документ, папери) офіційно.
1. (історичний термін) Назва системи державних заходів та організації господарства в Українській Народній Республіці (УНР) 1918 року, що передбачала примусову здачу (здавання) селянами державі хліба та іншої сільськогосподарської продукції за фіксованими цінами для забезпечення армії та міст.
2. (застаріле) Дія за значенням «заготовляти»; заготовка, заготовлення.
Заготовлювачка — жінка, яка професійно займається заготовкою (закупівлею, збиранням, заготівлею) сировини, продуктів або матеріалів, часто у сільському господарстві, лісовому чи харчовому виробництві.
Заготовлювачка — жіночий відповідник до назви професії “заготовлювач”; працівниця, що здійснює операції з заготівлі чого-небудь.
Особа або організація, яка займається заготовкою (закупівлею, збиранням, заготівлею) сировини, продуктів, матеріалів для подальшої переробки або реалізації.
Спеціаліст, працівник, що безпосередньо виконує роботи з заготівлі чого-небудь (наприклад, лісу, лікарських рослин, дикорослих плодів).
Установа, підприємство, що здійснює промислову заготівлю сировини.
1. Готуватися до чого-небудь, робити попередні приготування, заздалегідь забезпечувати себе чимось.
2. (У промисловості, сільському господарстві тощо) Запасати сировину, продукти шляхом їх збору, видобутку чи придбання.
1. Готувати щось наперед, створювати запас чогось для майбутнього використання.
2. (У промисловості, сільському господарстві) Виготовляти, добувати або збирати сировину, продукти для подальшої переробки або споживання.
3. Підготовляти, обробляти попередньо (матеріал, документ тощо) для подальшої роботи з ним.
Процес створення запасів чогось, заздалегідь приготованих для подальшого використання або тривалого зберігання (наприклад, продуктів харчування, палива, сировини).
Дійова назва процесу заготовки — здійснення закупівель, збирання та первинної обробки сільськогосподарської продукції, сировини або матеріалів державними або кооперативними організаціями.
1. Який призначений для заготовки, заготовлення або підготовки до подальшого використання; такий, що заготовляють.
2. У спеціальному контексті (наприклад, у виробництві, сільському господарстві, лісовому господарстві): який є об’єктом промислової заготівлі, планового заготовлення як сировина або матеріал.