1. (про відносини, ситуацію) Ставати гострим, напруженим, конфліктним; загострюватися.
2. (про хворобу, симптом) Починати сильніше відчуватися, проявлятися з більшою інтенсивністю; посилюватися.
-
загостювати
Загостювати — у комп’ютерній термінології: надавати сторонній особі тимчасовий доступ до локального комп’ютера, мережі або сервера через віддалене керування, зазвичай з технічною метою (наприклад, для налагодження, демонстрації чи навчання).
Загостювати — у ширшому сенсі: запрошувати когось у якості гостя (часто в онлайн-середовищі: на канал, у трансляцію, на подкаст тощо) для спільної участі.
-
загострятися
Ставати гострим, набувати гостроти (про предмети, інструменти тощо).
Ставати різким, напруженим, конфліктним (про ситуацію, відносини між людьми тощо).
Набувати виразності, чіткості, інтенсивності (про риси обличчя, почуття, увагу тощо).
-
загостряти
1. Робити більш гострим, заточувати, відточувати (про предмети).
2. Надавати чіткості, виразності, рельєфності (про риси обличчя, лінії тощо).
3. Посилювати, робити більш напруженим, критичним, конфліктним (про ситуацію, відносини, почуття).
4. Акцентувати, наголошувати на чомусь, робити більш помітним, виразним (про думку, проблему, питання).
-
загострювач
1. Пристрій або інструмент для загострення ріжучих предметів (наприклад, ножів, лез, олівців).
2. (переносно) Явище, фактор або особа, що посилює, інтенсифікує певний стан, відчуття або конфлікт (наприклад, загострювач кризи, загострювач відносин).
-
загострюватися
1. Ставати більш гострим, різким або виразним; посилюватися, набирати інтенсивності (про відчуття, явище, стан тощо).
2. Набувати більшої гостроти, конфліктності; ставати напруженішим, критичнішим (про відносини, ситуацію, проблему).
3. Медич. Ставати більш вираженим, інтенсивним або небезпечним (про хворобу, симптом, патологічний стан).
-
загострювати
1. Робити більш гострим, відточувати край або кінчик чогось.
2. Робити більш інтенсивним, сильним, виразним; посилювати, обумовлюючи різкість прояву (про відчуття, явища, ситуації).
3. Надавати більшої чіткості, виразності, рельєфності; виділяти, підкреслювати (про риси, характеристики).
4. Ставити питання, проблему чітко та категорично, наголошуючи на її важливості та невідкладності.
-
загострювання
1. Дія за значенням дієслова “загострювати” — надання чомусь гострої форми, різкості, виразності або інтенсивності.
2. (Мед.) Стан, коли симптоми хвороби або патологічний процес посилюються, стають більш вираженими; період розпалу хронічного захворювання.
3. (Перен.) Посилення, інтенсифікація явища, процесу або ситуації, що робить їх більш напруженими, критичними або конфліктними (наприклад, загострювання суперечностей, загострювання політичної кризи).
-
загострюваний
1. Такий, що може бути загострений (про предмети з режучим краєм або вістрям).
2. У лінгвістиці: такий, що може набувати форми наголошеності, виразності, інтенсивності (про звук, тон, інтонацію).
-
загострювальний
1. Прикметник, що означає той, який має властивість загострювати, заточувати; призначений для загострення, заточування чогось.
2. У техніці й обробці матеріалів: стосовний до процесу загострення ріжучих інструментів, лез, кромок металевих або інших виробів (наприклад, загострювальний верстат, загострювальне каміння).
3. У переносному значенні: такий, що посилює, загострює, робить більш гострим, інтенсивним (наприклад, загострювальний чинник, загострювальна фаза конфлікту).