1. Прикметник, що означає той, який має властивість загострювати, заточувати; призначений для загострення, заточування чогось.
2. У техніці й обробці матеріалів: стосовний до процесу загострення ріжучих інструментів, лез, кромок металевих або інших виробів (наприклад, загострювальний верстат, загострювальне каміння).
3. У переносному значенні: такий, що посилює, загострює, робить більш гострим, інтенсивним (наприклад, загострювальний чинник, загострювальна фаза конфлікту).