1. Так, що викликає відчуття духоти, браку свіжого повітря; душно.
2. Перен. Так, що викликає відчуття гнітючого, напруженого стану; пригнічено, напружено.
-
задушливий
1. Який утруднює дихання, викликає відчуття нестачі повітря; душний.
2. Який характеризується надмірною емоційною напругою, пригніченістю, відчуттям важкості (про атмосферу, обстановку тощо).
3. Який виражає надмірну, нав’язливу ніжність, пристрасність; тужливий.
-
задушитися
1. Померти від удушення, нестачі повітря, коли щось перекриває дихальні шляхи або тисне на горло.
2. Задихнутися від сильного кашлю, плачу, сміху тощо, втратити можливість вільно дихати на короткий час.
3. Перен. зазнати внутрішнього занепаду, втратити можливість вільно розвиватися через гніт, пригнічення чинниками зовнішнього або внутрішнього характеру.
-
задушити
1. Позбавити когось життя, стискаючи шию, перекриваючи дихальні шляхи або доступ повітря.
2. Придушити, зупинити розвиток, прояв чогось, не дати розгорнутися (про почуття, ініціативу, рух тощо).
3. Сильно стиснути, обійняти когось, зазвичай виражаючи сильне почуття.
4. Заглушити рослину (про бур’ян, інші рослини), не даючи їй рости через брак світла, простору або поживних речовин.
5. Викликати відчуття важкості, стиснення в диханні (про спеку, задуху, емоції).
-
задушення
1. Дія за значенням дієслова “задушити”; насильницьке припинення дихання шляхом перекриття дихальних шляхів або стиснення грудної клітки, що призводить до смерті або непритомності.
2. Припинення, насильницьке придушення, ліквідація чого-небудь (наприклад, задушення повстання, задушення ініціативи).
3. Відчуття стиснення в грудях, важкості при диханні (зазвичай через сильне хвилювання, стрес).
-
задушений
1. Який зазнав задушення; такий, що помер від зупинки дихання через перекриття дихальних шляхів або відсутність кисню.
2. Який був придушений, здавлений, обмежений у своєму прояві; невільний, стиснутий (про голос, звук, плач тощо).
3. Який відчуває сильний фізичний або духовний тиск, гніт; пригнічений.
4. Який не отримав розвитку, був зупинений, припинений у зародку (про почуття, протест, бунт тощо).
-
задушевність
1. Абстрактний іменник, що означає глибоку внутрішню щирість, відвертість і теплоту в почуттях, стосунках або висловлюванні; властивість бути задушевним.
2. Внутрішній, інтимний світ людини, її душевні переживання; те, що походить від самої сутності душі.
-
задушевно
1. У спосіб, що виражає щирі, глибокі почуття, відвертість та емоційну теплоту; сердечно, щиро.
2. Тісно пов’язане з внутрішнім світом, душею; потаємно, інтимно.
-
задушевний
1. Який виражає глибокі, щирі почуття, переживання; сповнений тепла, сердечності, відвертості.
2. Який відбувається в атмосфері взаємної довіри, відвертості та близькості; інтимний.
3. (Перен.) Який глибоко захований у душі, потаємний, сокровенний.
-
задухуватий
1. Який має властивість задухувати, тобто поглинати кисень або перешкоджати диханню, що призводить до задухи.
2. Який викликає відчуття важкості, духоти, браку свіжого повітря (про атмосферу, приміщення тощо).
3. Переносно: гнітючий, пригнічуючий, що обтяжує психологічно.