задухмянітися — дієслово, яке означає почати сильно пахнути, насичено розквітнути ароматом, особливо про квіти або рослини.
-
задухмяніти
Задухмяніти — діалектний варіант дієслова “задухмяніти”, що означає почати сильно пахнути, набути інтенсивного запаху, завидіти.
Задухмяніти — у західних говірках: заквітнути, почати цвісти, покритися квітами.
-
задуха
1. Важка, утруднена дихання, відчуття браку повітря; задишка.
2. Застійне, важке, спекотне повітря в приміщенні або на відкритому просторі, яке утруднює дихання; духота.
3. Переносно: гнітюча, напружена атмосфера в суспільстві, колективі тощо, що обмежує свободу думки та дій.
-
задутися
1. (про світло, вогонь) Перестати горіти, згаснути від потоку повітря або відсутності кисню.
2. (перен., розм.) Втратити енергію, бажання щось робити; занепасти духом, зневіритися.
3. (діал.) Задихатися, захапуватися, важко дихати від фізичного навантаження або хвилювання.
-
задутий
1. Який має здуті, набряклі форми; набряклий, пухкий.
2. Який має здуті, надуті щоки; надутий.
3. Який має здуті, надуті губи (від незадоволення, образи тощо); надутий.
4. Який має здуті, надуті форми тіла через хворобливу повноту; огрядний, товстий.
5. Який має здуті, надуті пазури (про тварин, переважно коней).
-
задути
1. Подувши, згасити полум’я, вогонь; припинити горіння чогось.
2. Почати дути з силою (про вітер, бурю тощо).
3. (перен., розм.) Сильно вдарити, ляснути когось або щось.
4. (перен., розм.) Швидко піти або поїхати, втекти звідкись.
5. (техн.) Заповнити порожнину розплавленим металом під тиском у ливарній формі.
-
задурітися
1. Втратити здатність тверезо мислити, засліпитися від сильних почуттів (захоплення, кохання, гордощів тощо); стати дурним, нерозсудливим у своїх вчинках або думках через якийсь вплив.
2. Розм. Почати поводитися легковажно, пусто; забавлятися, веселитися, часто з відтінком безглуздості або надмірної жвавості.
-
задуріти
1. Втратити здатність ясно мислити, тверезо оцінювати дійсність; стати дурним, безглуздим, нерозумним (часто через сильне враження, захоплення, хворобу тощо).
2. Розм. Почати поводитися незвично, неадекватно; збожеволіти, з’їхати з глузду.
3. Розм. Закохатися, втратити голову від почуття.
4. Розм. Про механізм, пристрій: почати працювати з перебоями, некоректно; зламатися, вийти з ладу.
-
задурюватися
1. Втрачати здатність ясно мислити, тверезо оцінювати реальність; ставати дурним, нерозумним.
2. Навмисно вдавати з себе дурного, нездатного; прикидатися, щоб уникнути чогось або ввести в оману.
3. Розм. Піддаватися сильному впливу (наприклад, алкоголю, наркотиків), втрачаючи контроль над собою; сп’яніти, затуманюватися.
-
задурювати
1. Вводити когось в оману, обманювати, зваблювати неправдивими обіцянками або хибними твердженнями.
2. Викликати стан легкого запаморочення, сп’яніння або несвідомості (зазвичай про алкоголь, ліки тощо).