1. Вводити когось в оману, обманювати, зваблювати неправдивими обіцянками або хибними твердженнями.
2. Викликати стан легкого запаморочення, сп’яніння або несвідомості (зазвичай про алкоголь, ліки тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Вводити когось в оману, обманювати, зваблювати неправдивими обіцянками або хибними твердженнями.
2. Викликати стан легкого запаморочення, сп’яніння або несвідомості (зазвичай про алкоголь, ліки тощо).
Приклад 1:
Піти уторованим шляхом і добиватися приязні, залицятися, зваблювати, задурювати він не смів і не міг. Та й ба, всі засоби з випробуваного запасу всесвітніх залицяльників тут були б безсилі.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”