Словник Української Мови
Буква
1. Важка, утруднена дихання, відчуття браку повітря; задишка.
2. Застійне, важке, спекотне повітря в приміщенні або на відкритому просторі, яке утруднює дихання; духота.
3. Переносно: гнітюча, напружена атмосфера в суспільстві, колективі тощо, що обмежує свободу думки та дій.
Приклад 1:
Спинюся я і довго буду слухать Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй… Ще над Дніпром клубочиться задуха, ще пахне степом сизий деревій. Та верби похилилися додолу, нервові ружі зблідли на виду, бо вже погналося перекотиполе за літом – по гарячому сліду… Спини мене Спини мене отямся і отям така любов буває раз в ніколи вона ж промчить над зламаним життям за нею ж будуть бігти видноколи вона ж порве нам спокій до струни вона ж слова поспалює вустами спини мене спини і схамени ще поки можу думати востаннє ще поки можу але вже не можу настала черга й на мою зорю чи біля тебе душу відморожу чи біля тебе полум’ям згорю СТАРИЙ ГОДИННИКАР Ще пароплавчики чаділи,наче праски, ще ми шукали крем’яхи в піску, – на пограниччі дійсності і казки стояв той дім за хмарами бузку.
— Костенко Ліна, “Над берегами вічної ріки”